25 жовтня офіційно стартував новий сезон Київської шкільної баскетбольної ліги. Відкриття відбулось в Українському колежі імені В.О.Сухомлинського.

Юні баскетболісти Дніпровського району змагались за медалі найвищого ґатунку у так званому стрітболі, тобто в баскетбольних командах 3×3. Фінальна частина цього турніру була дуже насичений на захоплюючі матчі.

У змаганнях взяли участь 18 команд, які спочатку пройшли груповий раунд, а найсильніші і найвитриваліші команди зіграли ще й у плей-офф.

За підсумком турніру золотими призерами стали представники навчального закладу № 141, які у вирішальному матчі в овертаймі здобули перемогу з мінімальною перевагою над учнями школи-інтернату № 18 — чинними чемпіонами КШБЛ з баскетболу 5×5. Бронзові нагороди залишились у хазяїв паркету, які не без боротьби обіграли гостей у поєдинку за третє місце.

До речі, саме три найкращі команди пізніше представлятимуть Дніпровський район на першості міста Києва, тому побажаємо їм подальших успіхів.

Авжеж, ніякі змагання не проходять без команди вболівальників і мікс-зони, тож послухаємо, які враження від турніру КШБЛ залишились як у гостей Українського колежу, так і в самих гравців.

Марія Сирцова, учениця

«Насправді все неймовірно. Дуже рада, що тут опинилась — незабутні відчуття від таких заходів. Баскетбол — один із моїх найулюбленіших видів спорту. Я б навіть узяла участь у змаганнях серед дівчат, але, на жаль, заважає травма. Дуже цікаво спостерігати за спортсменами, за тим, що відбувається на паркеті. Дуже дякую за такі можливості. Після подібних заходів завжди з’являється бажання подивитись ще матчі, самій пограти. Дуже круто.

Щодо рівня команд, які беруть участь у КШБЛ, то він досить гідний. Хлопці - дуже великі молодці. Кожна збірна грає дуже злагоджено, що трапляється сьогодні нечасто.

Ми пишаємося, що наша школа приймає подібний турнір. Насправді, це вже не перші подібні змагання у нашому навчальному закладі, і ми намагаємось тримати марку.

Я — учасниця вищого органу шкільного самоврядування, що має назву «Велика рада об'єднаних сердець», і в нас є департамент спорту. Ми робимо графіки з наступними турнірами. Поки не знаємо, чи будемо приймати подібні змагання в цьому навчальному році, але дуже хочемо".

Святослав Шпак, учень

«Турнір непоганий, усі команди добре грають, особливо ті, які мають більш дорослих виконавців.

Сам я не захоплююсь баскетболом. Граю дуже рідко, лише для себе — і то раз на місяць, але після таких змагань з’являється бажання й самому пограти. Це надихає і має крутий вигляд.

Я навчаюсь у школі № 272, тож і вболівати буду за своїх. Трошки бачив, як грали наші хлопці. Кажуть, що вони вже виграли чотири матчі поспіль. Буду сподіватись, що й у фінал потраплять (прим. — школа № 272 стала третьою по завершенню змагань).

Думаю, якщо наша команда вийде на міський рівень, то прийду повболівати ще".

Андрій Гаврилко, фахівець Київського міського відділення комітету з фізичного виховання і спорту МОН України

«Молодці, що берете участь і організовуєте такі заходи, залучаєте до цього руху дітей і тренерів, влаштовуєте тренінги. Такі змагання мають впливати на школярів лише позитивно — привчати дітей до спорту, фізичної культури, творчості.

Організація турніру та атмосфера у залі дуже хороша — на високому рівні. Від цього дуже багато користі. Діти не привчають себе до поганих звичок — алкоголь чи куріння, а займаються спортом. Навіть важко описати, як це сьогодні важливо. Дуже гарною справою займається Дмитро Базилевський. Якби з’являлись змагання й з інших видів спорту, то було б узагалі чудово.

Діти просто не знають, чим їм займатись. Вони витрачають свої сили на невідомо що, хоча могли прогресувати в спорті - баскетбол, волейбол, футбол… Просто необхідно показати їм, що це є і цим треба займатись.

Я займався баскетболом 18 років. Можу сказати, що на цих змаганнях є кілька дуже сильних команд — хлопці за рівнем на одну-дві голови вищі. Але нічого — інші теж підтягнуться.

Бажаю КШБЛ розвиватись у майбутньому, залучати ще більше тренерів, знаходити спонсорів. Можливо, створювати якусь систему заохочення для наставників команд, надавати їм премії тощо. Авжеж, якщо у тренерів не буде бажання працювати з дітьми, заохочувати їх, то й справи не буде. Ще можна було б зробити якісь конкурси. Наприклад, Федерація баскетболу України на Суперлізі постійно щось влаштовує для глядачів — дітей і дорослих. Зараз Суперліга за відвідуваністю може вже позмагатись і з футболом. Її керівники рухаються у правильному напрямку".

Ярослав Макаренко, гравець збірної школи № 272

«Нам дуже добре гралось з моїми напарниками цього разу. Вони дуже старались і взагалі великі молодці.

Ми дуже швидко зібрали команду. Іноді нас забирали з уроків, і ми готувались до турніру КШБЛ. У нас уже є досвід виступів у змаганнях збірних 5×5, цього разу трохи змінили склад і вже виступили командою 3×3. Тоді ми стали четвертими, зараз третіми, що тішить.

Сьогодні вдалось виконати всі установки від тренера. Групу пройшли нормально. У вирішальному матчі дуже хвилювались — треба було й набрати очок і захищатись. Дуже серйозно налаштовувались на поєдинок і раді такому результату".

Володимир Ярмоленко, тренер збірної школи № 272

«Команда в нас вже більш-менше досвідчена. Наші хлопці 2004 року народження — це 7−8 клас, плюс ще є гравець із 11-го класу. Той рік ми з цією збірною також виступали в Дніпровському районі, але посіли лише четверте місце. Цього разу доля посміхнулася нам, і ми стали третіми. На жаль, так само програли в півфіналі, але нічого — у майбутньому покращимо результати, час ще є.

Як готувались до турніру? Як завжди. Після уроків хлопці збирались, тренувались, грали командами 3×3. Довелось деяких гравців відсіяти, але це спорт.

Я дуже задоволений їхнім виступом сьогодні. Трошки не вистачило нам, щоб дістатися фіналу, — два очки. Але це не головне. Головне — діти здорові та щасливі.

Говорять, що будуть ще змагання 5×5. Можливо, там також зможемо показати, на що ми спроможні".

Олена Акулова, тренер збірної школи № 141

«Якщо чесно, то результат підопічних став для мене несподіванкою. Думала, що посядемо 3−4 місце, але, коли вже почали боротись за 1−2 місця… Я дуже переживала, а хлопці показали себе з найкращої сторони.

Команду, у принципі, зібрали досить швидко. Наш гравець Костя Тюпа вже брав участь у цьому турнірі в минулому році, і він став ініціатором виступу нашої збірної цього разу, поділився з іншими досвідом. Костя — капітан команди. Також у нас є гравець, що навчається лише у восьмому класі. Думаю, він гідно прийме естафету від старших колег.

Головне, що хлопці були добре налаштовані сьогодні. Вони розраховували саме на перемогу і ні на що інше. Це особисто мені дуже сподобалось. Відверто кажучи, великих труднощів у них сьогодні не побачила. Команда грала гідно, їхні суперники — також на рівні.

Було б непогано, якби фінальну гру та поєдинок за третє місце судили більше арбітрів. Це було б доцільно при суперечливих м‘ячах, які траплялись сьогодні. Усе інше — просто прекрасно. Дуже високий рівень організації заходу. Дякуємо організаторам за подібні турніри".

Костянтин Тюпа, гравець збірної школи № 141

«Гралось сьогодні просто чудово. Перше місце говорить саме за себе. Підходили до турніру в непоганій формі, однак готувались по-різному — хто більше, хто менше. Усі хлопці займаються різними видами спорту, тож, у принципі, були готові.

Траплялись часом проблеми в командній роботі, іноді не все виходило із захистом. Який найважчий був матч? Узагалі - фінальний, бо його важко, в першу чергу, витримати морально. А якщо обирати серед інших ігор, то за вихід у фінал. Хлопці постарались, гарно відпрацювали і зуміли скласти конкуренцію опонентам.

Будемо далі тренуватись і покращувати командну гру".

Віталій Лаврік, Наталія Харченко, тренери збірної школи-інтернату № 18

«Турнір проведено на непоганому рівні, дуже хороша організація і команди.

У нас не було можливості обирати з великої кількості гравців у школі. У нас всього 234 учні в навчальному закладі. У команді відбулось омолодження складу — найстарші спортсмени 2000 року народження. Тож виступали учні і шостого, і восьмого класів.

Вважаємо, що фінальна гра пройшла на рівних — програли лише одне очко. Нічого. Попереду ще турнір серед найсильніших шкіл Києва, тому буде можливість надолужити. Будемо тренуватись і готуватись.

Усі команди-учасниці були гідні. У фіналі, авжеж, уже були трохи сильніші, але в цілому — усі одного рівня.

Хочемо ще виступати у змаганнях КШБЛ у командах 5×5. Подивимось".

Данило Бичковий, гравець збірної школи-інтернату № 18

«Дуже хотіли сьогодні виграти, тож трохи засмутились таким результатом. Грали на нормальному рівні, траплялись помилки, над якими ще будемо працювати. У фіналі не вистачило зовсім трохи. Нам зарахували пробіжку в самому кінці, тож суперники скористувались цим моментом і перемогли тактично.

Ставлю перед собою за мету потрапити до збірної України з баскетболу серед дефлімпійців, аби потім поїхати Дефлімпіаду. Цього року наші баскетболісти вибороли бронзу, хотілось би виграти медаль із національною командою. Сподіваюсь, зможу зіграти на молодіжних Дефлімпійських іграх у 2019 році".

Ще більше фото зі змагань з баскетболу 3×3 учнів Дніпровського району дивіться тут …