19 січня збірна школи № 288 завітала до своїх суперників з СШ № 175. Дві команди зі Святошинського району показали яскравий та якісний баскетбол, котрий досяг свого апогею наприкінці зустрічі.

Боротьба, справжнє чоловіче протистояння, котре іноді доходило ледве не до агресії - самі такими словами можна описати дуель між двома сусідніми школами. Емоції, що вирували в цей день на майданчику СШ № 175 важко передати словами, адже баскетболісти обох команд вийшли настільки зарядженими на чергову гру Ліги, що цей запал передався і тренерам, і вболівальникам, які несамовито підтримувати своїх улюбленців.

Господарі майданчику навіть візуально переважали свого суперника — передусім за зростом, тому що у складі СШ № 288 не було яскраво виражених центрових — всі хлопці були приблизно однакового середнього зросту, в той час як школу № 175 представляли одразу двоє гравців, що могли без перешкод нав’язувати свою гру під чужим щитом, а також робити підбирання під власним.

Тим не менш, баскетболісти школи № 288 використовували свої козирі - швидкість, мобільність, техніку, котра допомагала їм нівелювати всі спроби супротивника піти у відрив. Така гра тривала до третьої чверті, котру гості, відверто кажучи, провалили, дозволивши збірній СШ № 175 почувати себе на чужій половині аж занадто комфортно. Як результат, 9 очок відставання.

Проте гравці не знітилися та в останні дві хвилини змогли скоротити цей гандикап до двох пунктів. Ендшпіль поєдинку видався дуже напруженим та емоційним, але за рахунок вдалої гри в обороні на фінальних секундах СШ № 175 змогла здобути жадану перемогу!

СШ № 175 — СШ № 288 — 35:33

Ігор Бурмагін, тренер команди школи № 175: «Враження після матчу негативні. Ця гра вдалася нам гірше, ніж дві попередні. Ніхто з наших гравців до кінця не розкрив свій потенціал. Виграли тільки тому, що повели в рахунку ще з самого початку гри. Не знаю, з чим пов’язана розслабленість наприкінці, але гравці суперника грали набагато агресивніше, ніж ми. Можливо, тим самими показуючи, що вони більше хотіли сьогодні перемогти».

Людмила Мулагіна, тренер команди школи № 288: «Враження жахливе через суддівство та приміщення зали — вона занадто мала для таких матчів. Організації було більше такої, що не потрібна. Для рівня таких змагань хотілося б другого суддю та більшої об'єктивності. А до бажання моїх дітей перемогти претензій не маю».

Владислав Урубков