Перший овертайм у КШБЛ

Оприлюднено Posted in Новини

17-го січня відбувся матч між школами № 92 та № 269. І цей поєдинок запам’ятався глядачам і гравцям не тільки жвавою динамікою, а й несподіваною розв’язкою — першим овертаймом у Київській шкільній баскетбольній лізі. Протягом усієї гри лідер постійно змінювався, а боротьба була дуже напруженою. То й не дивно, що основного часу не вистачило, аби визначити сильнішого.

Вольову перемогу здобули школярі навчального закладу № 269, які на останніх секундах матчу зуміли відігратися, надолуживши необхідні очки й завершивши зустріч із рахунком 31:29 на свою користь.

Олександр, тренер команди школи № 92:

«Команда суперників нас досить сильно пресингувала, наші противники були дуже добре зіграні. У нас були певні проблеми з підрахунками очок, тому й вийшла нічия. Що не склалось в овертаймі? Не можу так сказати. У нас немає професійних виконавців, хлопці просто грають у своє задоволення. Авжеж, бачу прогрес у їхніх виступах. Діти збираються, тренуються, вони дуже задоволені, вигадують нові тактики, прийоми, обговорюють їх між собою. Дуже радий, що в них є можливість виступати в Лізі. Будемо готуватись до наступних матчів.

Галина, тренер команди школи № 269:

«Головна складність полягала в тому, що проти нас грали здебільшого хлопці з 11-го класу, а мої учні - це 6−7 клас. Наші високі гравці були травмовані, виступали виконавці невисокого зросту, що також ускладнило ситуацію. Ця нестача ростових даних не дала нам змогу повністю реалізувати всі комбінації, які ми готували на тренуваннях. Програвали — наздоганяли — знов поступались… Першу чверть ми провалили — команда збиралась і налаштовувалась на поєдинок, а в четвертій вже почала наздоганяти. В овертаймі боротьба була досить нерівною, було багато фолів, однак завдяки своєму досвіду, пресингу й витривалості зуміли здобути перемогу. Зараз ми тренуємось у звичайному режимі, готуємось до своїх змагань поза Лігою. Поки що мої основні гравці травмовані, як я вже казала раніше, тому розраховую в наступних матчах, так би мовити, на звичайних школярів».

Катерина Годунова