23 лютого відбувся матч 1/8 фіналу Київської шкільної баскетбольної ліги між школами № 1 та № 185. Гра вийшла досить динамічною та напруженою.
У першій чверті гості майданчику, себто гравці школи № 185, взяли ініціативу у свої руки й показали досить впевнений старт. За рахунок швидких проривів у виконанні Андрія Примака та влучних кидків Романа Москаленка команда навчального закладу № 185 дуже швидко вийшла вперед, і по завершенню першої дванадцятихвилинки рахунок був уже 25:9 на користь гостей.
У другій чверті наставник школи № 185 вирішив зробити кілька замін, посадивши на лаву основних шутерів. Саме в цей час хазяї майданчику зуміли кардинально скоротити відставання від своїх опонентів. Триочковими порадував капітан команди Іван Радкевич, який у зв’язці з Юрієм Куценко швидко надолужив втрачені очки. Таким чином, під кінець другої дванадцятихвилинки рахунок сягнув цифр 40:36, але все ще на користь гостей.
Незважаючи на те, що школі № 1 вдалося суттєво зменшити розрив у рахунку, із поверненням на паркет основних гравців навчального закладу № 185 гості знову вирвались вперед, і у 3 та 4 чвертях їх вже було неможливо наздогнати. Під кінець гри підопічні Михайла Ісаєва знову зуміли «підтягнутися» й надолужити згаяне, але час матчу сплив, і поєдинок завершився із рахунком 80:70 на користь гостей.
Андрій Примак, гравець школи № 185:
«Гралось досить непогано. Найголовніша складність — замалий майданчик. Бо стандартний у кілька разів більший, тому легше обігрувати суперників і забивати. Із товаришами по команді вже непогано зіргані, що також відзеркалюється на нашій грі. У матчі проти школи № 1 ми нічого особливого не робили, грали, скажемо так, для задоволення, яке й отримали по завершенню поєдинку».
Юрій Куценко, гравець школи № 1:
«Мені дуже сподобалось грати проти школи № 185. Дуже гідні суперники. Що не виходило на початку гри? Скоріш за все, нам просто потрібен був час, аби розігратись. Наші опоненти закидували непогані триочкові. Деякі з гравців були досить високі, робили швидкі прориви, що додавало нам труднощів. Цього разу програли, наступного потрібно буде обов’язково виграти. Будемо тренуватись».
Дмитро, тренер школи № 185:
«Як оцінюю виступ своїх підопічних? Не дуже, бо пропустити 70 очок — не гарний результат. Щодо зміни високих гравців на маленьких — то в нас така фішка. Наші не дуже високі гравці такі собі „живчики“. Вони на кожну гру виходять, тому не вважаю цю заміну ризикованою. Проти школи № 1 було складно грати, бо вони перші. Хлопці знають точки, із яких вони потрапляють у кільце. Їхні переваги — це гарний настрій та адекватні тренери. Чи вийшло сьогодні те, що ми напрацьовували вдома? Та ми нічого такого й не тренували — „домашку“ тільки зробили. Як будемо готуватись до наступної гри? „Шпаргалки“ усім роздавати (сміється)».
Михайло, тренер школи № 1:
«Виступ нашої команди оцінюю як поганий. Як кажуть, „вдома й стіни допомагають“, але в нас, як ви бачили, не йшла гра. Немає чіткого пасу й гарних кидків. На тренуваннях хлопці робили одне, а на майданчику під час матчу — зовсім інше. Що порадувало, так це сольні проходи моїх гравців і непогані кидки, але це було, на жаль, рідко. Знаєте, я б не сказав, що з нами грали дуже сильні суперники. Але в нас не то що не було зіграності, просто не виходила робота „в пас“ і знову ж таки кидки. Не можу зрозуміти, чому так: на тренуваннях хлопці виконують чудові кидки, у деяких матчах чемпіонату теж можуть їх зробити, але в грі проти школи № 185 не виходило все це реалізувати. Будемо виправляти наші недоліки й готуватись до наступних зустрічей».
Катерина Годунова