Нещодавно, мов блискавка серед ясного неба, у світових ЗМІ промайнула новина про те, що легендарний Кевін Гарнетт вирішив завершити свою професійну кар'єру. Він міг би увійти в історію баскетболу, як гравець, який узяв участь у 22-ох сезонах регулярного чемпіонату НБА, але Гарнетту не потрібна слава, визнання та титули — він пішов зі спорту тихо, перед стартом сезону 2016/2017.

Кей Джи вже давно сидів на лаві запасних. То й не дивно, адже вік уже не той, фізичні кондиції лише погіршуються, а старі травми дають про себе знати. На додаток ще й молодші конкуренти. Однак усі ці фактори не можуть забрати в Гарнетта головного — любові до баскетболу. Про Кевіна часто кажуть, що він любить не себе в баскетболі, а баскетбол у собі. Відданістю цього гравця своїй справі можна просто мовчки захоплюватися. Лише уявіть: 21 рік у баскетболі, із яких 13 років у клубі «Міннесота Тімбервулвз».

У далекому 1995-ому, коли Гарнетт уперше прийшов до тренувальної зали «вовків», ніхто не міг подумати, що цей проблемний підліток зуміє залишити такий яскравий слід в історії баскетболу. Безперечно, можна сказати, що Кевін віддав усього себе клубові із Північно-Західного дивізіону, незважаючи на те, що перемоги постійно обходили його команду стороною. Але все ж таки варто згадати сезон 2004 року, коли «Міннесота» уперше вийшла у фінал Західної конференції. Важко тягнути за собою всю команду, але Гарнетт не втрачав надії й намагався у кожній грі туру прямого вибування стрибнути «вище своєї голови». У плей-офф того року середні показники баскетболіста становили 24,3 очка, 14,6 підбору, 5,1 передачі, 2,3 блок-шоту у 18 матчах. Авжеж, кожен спортсмен хоче розвиватися, тому Гарнетт прийняв складне для себе рішення покинути рідну «Міннесоту» та перейти до «Бостон Селтікс».

У бостонському клубі Кевін усе ще залишався зіркою, але тепер йому не потрібно було тримати на собі всю команду. Здобутий титул найкращого захисника і чемпіонський перстень додали уродженцю Південної Кароліни вболівальників, а також упевненості в собі й жаги до нових перемог. Але все перекреслила травма коліна. Після цього кар'єра баскетболіста пішла на спад.

У 2013 році Кей Джи перейшов до «Бруклін Нетс», але його гра вже не була такою яскравою, як раніше. Так, він усе ще виходив на паркет, час від часу підбурював молодь, аби не розслаблялася, але мало що вже нагадувало про колись скажений стиль Гарнетта.

Згодом він вирішує повернутися до рідного клубу «Міннесота Тімбервулвз». Можна заявити, що це був певною мірою піар хід, адже вболівальники «вовків» були готові віддати будь-які гроші, аби подивитися на Кей Джи — ключового гравця команди, або навіть більше — справжнього чарівника, який творив історію клубу в найпрестижнішій баскетбольній лізі світу. Незважаючи на те, що Кевін усе більше й більше часу проводив поза межами баскетбольного майданчика, вогонь у його очах не вщух. Гарнетт завжди залишав усі свої сили на тренуваннях, під час контрольних матчів грав, як в останній раз. Пізніше в одному зі своїх інтерв'ю він скаже: «Як би ти не тренувався, завжди пам’ятай, що є людина, яка працює більше за тебе. Ця особа — Кевін Гарнетт». Він став не просто гравцем, а серцем команди, прикладом для молодих баскетболістів та їхнім наставником.

У свої найкращі роки Гарнетт влаштовував на паркеті справжнє шоу. Він неодноразово ставав рушійною силою конфліктів і сварок на майданчику, поводився дуже ексцентрично та іноді неадекватно. Його колеги та суперники часто називали його скаженим, але в цьому й була особливість Кевіна. Його емоційність, агресія, дикий стиль гри не лише лякали, а й зачаровували, змушували закохуватися в них із кожним матчем усе більше і більше. Саме божевілля робило Гарнетта органічним на паркеті.

Кевін Гарнетт залишає баскетбол легендою — 15 матчів Зірок, титули найкращого захисника і найціннішого гравця, золото Олімпійських ігор у Сіднеї, а також унікальний рекорд — 25 000 очок, 10 000 підборів, 5 000 передач, 1 500 перехватів і 1 500 блок-шотів за професійну кар'єру — усе це стосується Кей Джи. Такого гравця просто неможливо забути.

Катерина Годунова